До Дня вишиванки «Вишгородський історико-культурний заповідник» у партнерстві із соціальною майстернею «Вільна нитка» презентували спец проєкт «Вишиванка — Код Нації».
Вишиванка має давню історію. У кожному регіоні України вишитому одягу притаманні свої особливості: характерні орнаменти та мотиви, найбільш поширена колірна гамма, особливості крою та техніки вишивання.
|
Влада Литовченко |
«Історія української вишивки — це історія українського народу. Важливо, популяризовувати український традиційний одяг та надавати йому нове життя. Вишиванка — це наша унікальна спадщина. І ми маємо передавати ці знання, історію та традиції наступним поколінням» — розповідає кандидатка історичних наук, директорка “Вишгородського історико-культурного заповідника” Влада Литовченко.
Кожна вишита сорочка — це унікальний код краю. Задля популяризації народного костюма Київського Полісся та Середньої Наддніпрянщини за зразками старовинних сорочок із музейних фондів КЗ КОР «Вишгородський історико-культурний заповідник» були створені репліки вишиванок.
Майстрині соціального підприємства «Вільна нитка» зробили сучасну інтерпретацію традиційного українського одягу за мотивами старовинних сорочок.
Колекцію новостворених вишиванок продемонстрували відомі громадські та культурні діячі: Міла Нітіч, Крістіна Басок, Катерина Потлова, Крістіна Коваль, Наталія Мухіна, Лілія Болбат, Тетяна Репеде, Марина Ганіцька, Тарас Яницький, Василь Котляров, Роман Мацюта, Андрій Кучер, Олег Сербін, Ігор Степурін, Володимир Щибря.
|
Катерина Потлова |
|
Крістіна Коваль |
|
Лілія Болбат |
|
Марина Ганіцька |
|
Міла Нітіч |
|
Тетяна Репеде |
|
Наталія Мухіна
|
|
Ігор Степурін |
|
Тарас Яницький |
|
Роман Мацюта |
|
Олег Сербін |
|
Володимир Щибря |
|
Василь Котляров |
|
Андрій Кучер |
Образи доповнили авторські прикраси Катерини Потлової.
«Частину сорочок ми відтворили абсолютно точно, а з деякими експериментували з кроєм й кольорами» — зазначають у «Вільна нитка».
До кінця ХІХ ст. на теренах краю побутувало декілька десятків технік вишивки. Основною технікою на Поліссі було занизування-заволікання, що імітувало перебірне ткання. Ретязь, різного роду мережки, штапівка, настилування, змережувальний та обметувальний шви, коса гладь та багато інших були витіснені хрестиком. Домінантним кольором оздоблення був червоний у поєднанні із синім, а пізніше — червоний у поєднанні з чорним. Зрідка вишивали білим, здебільшого — у лівобережних селах району.
На теренах Київського Полісся та Середньої Наддніпрянщини поширеними були три види намиста, що виготовляли з різних матеріалів — скла, каміння, коралу.
|
Крістіна Басок |
«Наші Збройні Сили України воюють за українські землі та відвойовують українські кордони, а наше першочергове завдання робити все можливе для збереження нашої культури та української ідентичності» — додає Крістіна Басок.
Куратори проєкту: Влада Литовченко, Крістіна Басок, Георгій Цагареішвілі.
Фото _ Ольга Думанська, Юрій Лада, фотохудожник Анфіса Ніколаєнко
Коментарі
Дописати коментар