СТВОРЕННЯ ЦИФРОВОЇ 3D МОДЕЛІ ЗАЛИШКІВ СТІНИ ХРАМУ БОРИСА І ГЛІБА 11-12 СТ

 Днями КЗ КОР «Вишгородський історико-культурний заповідник» підписав меморандум про співпрацю з ГО «Архаїка», яке є науково-дослідною лабораторією та об'єднує різних спеціалістів, що працюють над збереженням та дослідженням культурної спадщини в Україні й за кордоном.

Після підписання меморандуму відбулася толока. Команда волонтерів ГО «Український центр збереження пам'яток культурної спадщини» на чолі з головою Іваном Биковим разом зі співробітниками ВІКЗ розчистили рештки стіни храму Бориса і Гліба 11-12 ст. від рослинності та ґрунту. А спеціалісти ГО «Архаїка» попрацювали над створенням цифрової 3d моделі, яка згодом буде представлена громадськості та науковцям.

Проведення наукових і дослідних робіт на території храму відбулося за ініціативи кандидатки історичних наук, директорки КЗ КОР «Вишгородський історико-культурний заповідник» Влади Литовченко та за сприяння настоятелю храму Бориса і Гліба у Вишгороді, протоієрея, доктора наук з богослов'я Віталія Клоса.

Історична довідка: Залишки стіни храму Бориса і Гліба 11-12 ст.

Стіну давньоруського храму було знайдено у 1989 р. київськими археологами під час доброустрою території церкви святих Бориса і Гліба.

Стародавні підмурки зроблено з бутового каменю – валунів та блоків граніту та кварциту сірого, рожево-сірого і зеленувато-сірого кольорів. Це мурування пов’язують з кам’яною церквою Святих Бориса і Гліба - усипальницею перших руських святих Бориса та Гліба.

Він був, без перебільшень, головною святинею Київської Русі. Саме інтерес до цієї пам’ятки поклав початок археологічним розкопкам Вишгорода загалом у ХІХ ст. Історія спорудження церкви пов’язана з однією з найтрагічніших подій в історії Русі. По смерті князя Володимира Великого один з його синів, Святополк Окаянний, вбив своїх братів Бориса і Гліба.

Згодом сини Ярослава Мудрого Ізяслав та Святослав заклали муровану церкву-усипальницю для поховання останків перших святих Давньоруської землі.

Залишки стіни храму Бориса і Гліба 11-12 ст. є частиною пам’ятки археології національного значення. Охоронний №100007-Н, постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.09 р. № 928.